Меліса, або медунка, – це багаторічна рослина, що належить до родини глухокропивових. Вона використовується як лікарська рослина та з промисловою метою, а також широко використовується в кулінарії заради свого ароматного цитрусового смаку.
Меліса має характерну зовнішність: вона має високу середньостатистичну специфічність, рештки будови рослинного волокна належать до типу обтисканого або пов’язаного. Меліса має світло-зелені листки з декількома зубцями на краях, які випускають ароматну масу при натисканні.
Меліса може досягати висоти від 30 до 100 см, але ця культура зазвичай має середній зріст, що варіюється від 50 до 80 см.
Квіти меліси мають блідо-рожевий або фіолетовий колір, вони зібрані в пухнасті китиці на верхівці стебла. Квітне меліса в червні-липні та протягом цього періоду її квіти притягують багато пилкаців, особливо бджіл та метеликів.
Українські культури також вирощують мелісу для поліпшення родючості ґрунту та як елемент ландшафтного дизайну. Ця рослина має багато корисних властивостей та використовується в народній та традиційній медицині для лікування різноманітних захворювань, у тому числі нервової та шлунково-кишкової системи.
Меліса: опис та характеристики рослини
Меліса (ле́карська м’я́та, лемо́н-бе́рґан, лемо́н-ве́рбена) – багаторічна рослина з родини губоцвітих. Наукова назва – Меліса офіциналіс. Висота рослини може сягати до 70 см.
Листки меліси мають приємний лимонний аромат, завдяки чому рослину часто використовують в кулінарії і фітотерапії. У формітоксичних особин меліси летючі речовини займають здатність заспокоювати, від тонизуючої вони збільшують активність і концентрацію уваги.
Корінь меліси володіє протизапальними і загоюючими властивостями. Цвіти меліси збагачують вазодилатують і антисептичними речовинами. Благородні тонкий успішно використовують в косметології при гіперпігментаційних розладах шкіри.
Мелісу вирощують як лікувальну та приправну рослину. Її листя використовують для приготування ароматного чаю, настою, настоянок та спеційних прянощів. Також меліса додається до салатів, супів, м’яса та рибних страв.
Компанії, що виробляють косметичні засоби, додають екстракти меліси в креми, шампуні та лосьйони. Такі засоби заспокоюють шкіру, омолоджують її та надають приємний аромат.
| Наукова назва | Меліса офіциналіс |
|---|---|
| Родина | Губоцвіті |
| Біологічний опис | Багаторічна рослина, висотою до 70 см |
| Використання | Лікування, кулінарія, косметологія |
Меліса вважається неприхотливою рослиною, яку можна вирощувати як у горщиках, так і на грядках. Вона любить сонце, але затінок переносить добре. За зими рослина може втратити верхню частину, але у весняному періоді вона швидко відновлюється.
- Мелісу можна сіяти відразу відкрито в ґрунті після останнього заморозку або вирощувати з насіння у вікні піддиму;
- Краще посадити рослини на відкритий сонячний майданчик або в горщик;
- Меліса не терпить стоячу воду і холодних вітрів. Тому горщик або грядку з рослинами треба ставити на добре освітлене і захищене місце;
- Поливайте рослини розсіяно, уникайте підмочування листків. Зона кореневища має бути розміщена вглиб землі, але не поглибленої.
Зовнішній вигляд меліси
Меліса, або лимонна м’ята – багаторічна трав’яниста рослина, яка належить до родини губоцвітих. Вона має прямостоячі стебла, які досягають висоти від 30 до 90 сантиметрів. Стебла меліси покриті прямостоячими листками, які мають яйцювату форму.
Листки меліси характеризуються яскраво-зеленим кольором і вирізняються дуже приємним ароматом. Вони мають легкозубчасте або зубчасте реберце. Розмір листків зазвичай становить від 3 до 7 сантиметрів в довжину і від 1 до 4 сантиметрів в ширину.
Цвіти меліси мають невеликі розміри, але дуже цінні з медоносного погляду. Вони зібрані в пазуших острівцях, які складаються з кількох квіткових вершин. Колір квіток зазвичай білий або блідо-жовтуватий.
Меліса справедливо заслуговує на увагу не тільки своїми лікарськими властивостями, але і своїм привабливим зовнішнім виглядом. Вона прикрашає будь-який сад або город інтресними скульптурними композиціями. Тому доводиться полюбляти її селяни наших широт. Удаватся, що непоганою привбливецею до меліси для нас є його суцвіття, які повторюють екстравагантну красу дахів садових арків.
Характеристики меліси
- Назва: меліса
- Сімейство: губоцвіті
- Ботанічна назва: Melissa officinalis
Меліса – багаторічна трав’яниста рослина, яка може досягати висоти до 90 см. Вона має гіллясте стебло та супроти листя. Листя меліси є зубчастими, яйцеподібної форми, з сильним лемонний запахом. Колір листя зазвичай зелений, але може змінюватися залежно від сорту.
Меліса має квіти білого або блідо-жовтого кольору, які зібрані в густі колоски. Квіти розташовані на верху стебла й можуть бути дуже привабливими для бджіл і інших комах. Рослина цвіте звичайно влітку – у червні та липні, але цей період може змінюватися в залежності від кліматичних умов.
Медична меліса є відомою своїми лікувальними властивостями. Вона містить ефірні олії, флавоноїди та інші активні речовини, які мають заспокійливі та антисептичні властивості. Завдяки цьому, меліса використовується для зняття стресу, покращення сну, заспокоєння шлунка, лікування нервових розладів та багатьох інших проблем здоров’я.