Зелена мошка — це один з найпоширеніших шкідників сільськогосподарських культур. Вона належить до родини вовчків (лат. Aphididae) і поширена по всьому світу. Назва шкідника походить від зеленого забарвлення його тіла, яке є характерним для багатьох видів мошок.
Зелені мошки живуть групами та атакують рослини, живлячись їх соками. Основна шкода, яку завдає цей шкідник, полягає в руйнуванні листя та пагонів рослин. Від клептогейних мошок, які розглядаються як близькі родичі зелених мошок, вони відрізняються тим, що їхні сокили, зазвичай, мають зелений або жовтавий колір.
Зелена мошка може шкодити багатьом сільськогосподарським культурам, а особливо вразливими до її нападу є овочі, фруктові дерева та ягідні культури. Вона спроможна швидко розмножуватися і під впливом сприятливих умов може створити значні збитки в урожаї.
Для боротьби з зеленою мошкою використовуються різні методи. Один з них полягає в хімічній обробці рослин спеціальними препаратами, які знищують шкідливих комах. Однак, важливо враховувати екологічний аспект цього питання, адже використання хімічних засобів може мати негативний вплив на довкілля та здоров’я людей.
Тому важливо пошукати біологічні методи боротьби з зеленою мошкою. Наприклад, одним з таких методів є використання природних ворогів мошок, таких як божовільна муха або хижа перекінцева. Також ефективним засобом боротьби може бути встановлення спеціальних пасток або пасток-приманок, які приваблюють мошок і підтримують їх популяцію під контролем.
Особливості зеленої мошки
Зелена мошка (округла листова мошка) – рослиноїдний шкідник, що шкодить багатьом культурам та рослинам. Вона відноситься до невеликої родини комах Aphididae і має багато видів.
Зовнішній вигляд:
Зелена мошка має невеликий розмір, зазвичай менше 5 мм. Тіло вона має м’яке і округле, зеленого кольору. Вона має дві антени та передні та задні крила, що дають можливість їй літати.
Життєвий цикл:
Зелена мошка має складний життєвий цикл, що складається з декількох стадій: яйця, личинки, кокони, імаго.
- Яйця: вони зазвичай розміщуються на нижній стороні листка рослини і можуть бути блідо-жовтого або зеленого кольору.
- Личинки: по вилупленні з яєць, личинки зеленої мошки починають жити на листках рослини і живляться їх соками.
- Кокони: після кількох линянь, личинки вкриваються афідовими восковими шари або телятинками, утворюючи кокони. Вони захищають личинок від ворогів і неблагоприятних умов.
- Імаго: після коконів, личинки перетворюються на дорослих особин, які продовжують висмоктувати соки з рослин і розмножуються.
Шкоди:
Зелена мошка є важливим шкідником для багатьох сільськогосподарських культур, таких як картопля, капуста, пшениця, ячмінь, фруктові дерева тощо. Вона живиться соками рослин, залишаючи по своєму шляху липку рослину, що може привести до дегенерації і провокувати руйнування рослин.
Способи боротьби:
Існує кілька способів боротьби з зеленою мошкою, включаючи хімічні методи і біологічний контроль. Хімічні методи включають використання пестицидів та інсектицидів, які вбивають мошку. Біологічний контроль полягає у використанні природних ворогів мошки, таких як личинки хижої жаби і хижаки. Також важливо використовувати від догляд за рослинами, включаючи регулярний полив, добрива та вилучення уражених рослин.
Шкоди, які завдає зелена мошка
Зелена мошка (лат. Myzus persicae) є одним з найнебезпечніших шкідників сільськогосподарських культур, які завдають великих збитків у сільському господарстві. Завдяки своїй високій репродуктивній активності і великій кількості поколінь за рік, зелена мошка може величезній швидкістю розмножуватися і розселятися по всій території.
Харчування зеленої мошки супроводжується смоктанням клітинного соку зелених частин рослин, що призводить до порушення функціонування листя та зростання рослини. Це може призвести до зменшення врожайності, висихання і відмирання рослин. Зелена мошка особливо шкідлива для культур, таких як картопля, огірки, буряки, капуста, пшениця та інші.
Симптоми ураження зеленою мошкою включають появу жовтіння та висихання листя, згортання пагонів, викручування пагонів, зупинку росту і зниження врожайності культурних рослин. Шкідники також можуть бути векторами розповсюдження різних хвороб рослин, таких як віруси і грибкові інфекції.
Зелена мошка також може стихійно розмножуватися під впливом сприятливих умов, таких як тепла та волога погода. Висока вологість може стимулювати розмноження гризунів, що веде до ще більшого припливу шкідників на рослини.
Боротьба із зеленою мошкою полягає в використанні хімічних інсектицидів, але використання цих засобів може мати негативний вплив на довкілля та природні вороги. Тому ефективним способом боротьби є використання біологічних методів контролю, таких як використання корисних комах і гризунів, які полюють на зелену мошку. Також важливо дотримуватися правил господарювання, використовувати науково обгрунтовані методи обробки рослин і її захисту.
Усі ці заходи допоможуть знизити поширення зеленої мошки та мінімізувати його негативний вплив на сільськогосподарські культури.
Способи боротьби зі зеленою мошкою
Зелена мошка може завдати значних пошкоджень рослинам, тому важливо знати деякі способи боротьби з нею. Особливо ефективними є:
- Механічний спосіб: ручне збирання і знищення комах. Також можна застосувати сильний струмінь води для змивання мошок з рослин.
- Біологічні методи: використання природних ворогів зеленої мошки, таких як корисні комахи, що полюють на неї. Наприклад, личинки божого коровки та павуків живляться зеленою мошкою та допомагають знизити її популяцію.
- Хімічні препарати: застосування спеціальних інсектицидів для знищення зеленої мошки. Перед використанням необхідно ретельно ознайомитися з інструкцією та дотримуватися рекомендацій щодо дозування та застосування.
- Превентивні заходи: важливо попередити появу зеленої мошки шляхом дотримання правильного сівозміну, регулярного поливу та догляду за рослинами, підживлення, а також використання мульчування для підтримки здоров’я рослин.