Ла́вра (грец. Λαύρα — міська вулиця, багатолюдний монастир) — назва деяких найбільших чоловічих православних монастирів, що мають особливе історичне та духовне значення.
Лаврами називаються особливо відомі великі та шановані монастирі. Присвоїти монастирю статус лаври може лише патріарх. Лаври зазвичай підкоряються безпосередньо патріарху. Намісниками лавр зазвичай є єпископи.
Статут Лавр на сьогоднішній день мають лише чотири монастирі: Києво-Печерська Лавра, Успенська Почаївська Лавра, Свято-Троїцька Сергієва Лавра та Олександро-Невська Лавра. Ставропігійних монастирів — 25. Ми розповідаємо лише про ті з них, діяльність яких висвітлюється у сучасній літературі та в Інтернеті.
Батьківщиною чернецтва є Єгипет, відомий своїми отцями-пустельниками IV-V століть. Один із них, преподобний Пахомій Великий, заснував перший гуртожильний монастир (Кіновія).