Ківі – екзотичний фрукт, який походить з Китаю. Його наукова назва звучить як “Actinidia chinensis”, і ця рослина давно прижилася на землях Китаю та Японії. Протягом багатовікової історії вирощування ківі, видалося дуже багато нових сортів. Спочатку цей фрукт став популярним у регіоні Янцзи, з часом його стали вирощувати майже всюди.
Ківі – тропічна рослина, тому їй потрібні специфічні умови для вирощування. Основна вимога – це помірне тепло. Ківі має низьку морозостійкість, і тому не витримує дуже холодних зим. Тому цей фрукт вирощують переважно в теплому кліматі, наприклад, в приморських районах або в країнах з помірним континентальним кліматом.
Завдяки розширенню географічної поширеності ківі, видалися нові регіони, де встигли стати популярними умови його вирощування.
Серед таких регіонів можна виділити Італію, Нову Зеландію, Каліфорнію та Нью-Йорк. Наприклад, Італія є одним з найбільших світових виробників ківі, завдяки сприятливому клімату та високій якості продукції. Ще одним важливим фактором успіху вирощування ківі є наявність насиченої сонячної енергії, тому фрукт може багато світла.
Умови вирощування ківі також включають родючі ґрунти і високу вологість повітря. Важливо пам’ятати, що ківі кущі вимагають високого рівня поливу та витримують короткочасні посухи. Поблизу морів чи океанів рослини мають органічне джерело вологи через повітря, що допомагає вирощувати ківі в цих умовах.
Історія ківі: походження та шлях до популярності
Ківі – це екзотичний фрукт з характерним зеленим плодом і соковитою текстурою. Але ви знали, що ківі насправді не має нічого спільного з зеленим картопляним коренеплодом, яким зазвичай його порівнюють? Поговоримо трошки про походження ківі та його шлях до популярності.
Походження ківі
Ківі – це плід винограду актінідії, яка зростає в гірських районах Китаю. Саме там були відкриті дикорослі ківі та почався його виведення. За легендою, ківі отримав свою назву на честь народу ківі, який живе в Новій Зеландії. Цей народ був першим, хто висадив оригінальні дикорослі рослини актінідії.
У 20-х роках XX століття садівники в Новій Зеландії сфокусувались на введенні ківі в комерційну культуру. Хоча спочатку розвиток промислового вирощування ківі прогресував повільно, згодом його популярність стала швидко зростати.
Шлях до популярності
Ківі став все більш популярним завдяки своїм соковитим ягідкам з приємним смаком та ароматом. Золотиста м’якоть ківі дуже схожа на смак винограду, але має більш насичений аромат та освіжаючий смак.
Свою міжнародну відомість ківі здобув на початку XX століття, коли його вперше ввезли в Америку. Західний світ полюбив цей екзотичний фрукт, і, з часом, ківі почав активно експортуватися в інші країни. Незвичний зовнішній вигляд ківі та його смак стали основними факторами привабливості для споживачів по всьому світу.
Сьогодні ківі вирощують у багатьох країнах, зокрема в Італії, Новій Зеландії, Чилі та Китаї. Цей фрукт вже давно став часткою дієти людей, що займаються спортом та харчуються здоровою їжею. Він багатий на вітаміни та мінерали, а його неймовірний смак завоював серця багатьох.
Таким чином, історія ківі свідчить про його походження з гірських районів Китаю та шляху до світової популярності. Сьогодні ківі можна зустріти на полицях супермаркетів у всьому світі та насолоджуватися його неповторним смаком та цінними корисними властивостями для організму.
Де росте ківі: місце його народження
Ківі є екзотичним фруктом, популярним по всьому світу. Він був відкритий та вперше вирощений в Китаї, у лісах гірського регіону Юньнань. Місцеві жителі вживали його як їжу, а також використовували ліки з ківі для лікування різних захворювань.
З часом ківі став символом Китаю і особливо популярним фруктом в Японії. Інших країнах його активно почали вирощувати лише наприкінці 19 століття. Ківі ввезено в Нову Зеландію, де виявилося, що клімат та ґрунти сприятливі для його росту. Завдяки цьому, Нова Зеландія стала однією з найбільших держав-виробників ківі в світі.
Свою сучасну назву фрукт отримав в кінці 20 століття. До того він був відомий як китайська квасоля. Однак, після того, як він був вивезений в Америку та Європу, його назвали “ківі”. Ім’я було запозичене з новозеландського птаха – ківі, яка має багато спільного з фруктом, зокрема, шкірку з обоями.
Ківі вирощується у багатьох країнах світу, таких як Китай, Нова Зеландія, Італія, Чилі, Франція, Іспанія, Японія та ряд інших. Він пристосувався до різних кліматичних умов, але найбільш сприятливими для його росту є помірний теплий клімат та родючі ґрунти.
У Новій Зеландії основна ківодільна зона, де росте ківі, знаходиться на Півночі, а також в центральних та південних регіонах країни. Тут клімат та ґрунти найбільш сприятливі для росту цього фрукта. Досягнення Нової Зеландії у вирощуванні ківі спричинені гармонійним поєднанням кліматичних умов та передових агротехнологій.
В Україні також вдалося створити умови для вирощування ківі, але тут він росте переважно у південних регіонах, таких як Одеська, Миколаївська, Запорізька та інші області. Умови, які роблять ці регіони сприятливими для культивування ківі, включають теплу кліматичну зону, наявність родючих ґрунтів та вода-забезпеченість.
Питання та відповіді
Яке походження ківі?
Ківі, або киві, належить до родини актинідієвих і є плодом ківантункового ліани, яка в природі росте в Китаї.
Де саме в Україні вирощують ківі?
Україна надає чудові умови для вирощування ківі. Найбільше плантацій знаходиться на півдні країни, зокрема в Одеській і Миколаївській областях, а також в Криму.
Які умови потрібні для вирощування ківі?
Ківі вимагає теплих кліматичних умов і не терпить заморозків. Часто для вирощування ківі використовують поліетиленові накриття або спеціальні теплиці. Для успішного росту також потрібно постійно зволожувати грунт, а також забезпечити лозії рояльну опору для розвитку і підвішувати зав’язі плодів на підтримуючих тросах.
Які ще фактори впливають на врожайність ківі?
Крім кліматичних умов, врожайність ківі також залежить від якості ґрунту і розміщення садиби. Кращі результати дають сонячні ділянки з родючим грунтом, який має нейтральне або слабо кисле середовище. Також важливо проводити регулярну обробку садів з метою захисту рослин від хвороб і шкідників.